«Смерічка» виросла в новорічну ніч 1967 року в Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Тоді вже відомий жіночий вокальний ансамбль з районного будинку культури (Лідія Шевченко, Раїса Хотимська, Мирослава Єжеленко, Марія Наголюк, Стела Фрунзе, Неля Чабанова, Зоя Маслова, Одарка Джурумія, Галина Мокрецова і Ніна Цопа) вперше виступив під акомпанемент біґ-бітового ансамблю, за три місяці до того створеного випускником Мукачівського педучилища, клавішником і композитором Левком Дутківським. Першими музиками в «Смерічці» були: Олексій Гончарук - вокал, гітара; Олександр Шкляр - соло-гітара, саксофон; Юрій Шорін - барабани; Віктор Музичка - бас-гітара; Валерій Бурмич і Леонід Сіренко - духові. В 1968 році в «Смерічці» з’явилися лідер-вокалісти Марічка Ісак і Василь Зінкевич (01.05.45), в листопаді 1969-го - юний Назарій Яремчук[30.12.51 - 30.06.95]. В квітні 1970 року ансамбль отримав Диплом першого ступеня і Велику Золоту медаль на Республіканському фестивалі-конкурсі самодіяльного мистецтва. ВФГ «Мелодія»  випустила першу платівку-міньйон «Смерічки» з конкурсними піснями - це була взагалі перша в Україні і друга в СРСР платівка в новому тоді жанрі ВІА. Наступний 1971 рік був найуспішнішим в історії «Смерічки» - ансамбль виконав 7 (із 15) пісень в музичному фільмі Романа Олексіва «Червона рута» і вже до кінця року однойменна пісня Володимира Івасюка «Червона рута» стала найкращою в СРСР; через рік, в фіналі «Пісні-72» звучав «Водограй». В 1972 році «Смерічка» перемогла в телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» - ансамблю присвоїли звання народного і нагородили Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Навесні 1973-го «Смерічка» врешті піддалася вмовлянням і перебралася із Вижниці на професійну сцену до Чернівецької філармонії; через рік «Мелодія» випустила LP з найкращим доробком гурту. Та виснажливі гастролі на касу філармонії не сприяли творчому зростові колективу - першим в 1975 році не витримав і пішов Зінкевич, через два роки на телебачення перейшов Дутківський. І якщо міньйон 1977 року був ще на рівні, міньйон наступного року був повним провалом. «Смерічка» опинилася в хвості великої когорти українських ВІА, які колись на неї рівнялися. В 1979 році філармонія запрошує Дутківського реставрувати «Смерічку» - він звільнює весь склад гурту¹, залишивши тільки солістів - Назарія Яремчука та Павла Дворського. Під час ремонту «Смерічки» Яремчук записав сольний LP «Незрівняний світ краси» з ужгородським ВІА «Музики» - робота виявилася досить недозрілою. А до «Смерічки» запрошуються співак Віктор Морозов, барабанщик Ігор Лесько, гітарист Ігор Луцейко, басист Олександр Соколов, звукорежисер Володимир Критович (всі з львівського ВІА «Ватра»), скрипаль, клавішник Роман Лозинський (екс-«Ритми Карпат»), гітарист і клавішник Володимир Прокопик та бек-вокалістки - Світлана Гап’як і Наталія Добровольська. Досить стрімко «Смерічка» повертає собі звання «взірцевого» поп-гурту України; на жаль тільки клаптик нової яскравої програми, з елементами нью-вейв та шоу, був записаний тоді на міньйоні. В 1981 році Яремчук повіз на «Братіславську ліру» пісню Раймонда Паулса «Я тебя рисую» і вернувся з призом глядацьких симпатій; наступного року «Смерічку» нагородили комсомольською премією ім. Островського. В 1983 році Дутківський стає до керівництва філармонії, а художнє керівництво «Смерічкою» передає в руки Назарія Яремчука, музичною частиною ВІА урядував Соколов, потім Прокопик. В 1984 році гурт став лауреатом всесоюзного огляду-конкурсу тематичних програм, через рік дипломантом ХII Всесвітнього фестивалю молоді. «Смерічка» знову поступово перетворюється в рядовий еклектичний ВІА, а після того як в 1988 році пішов новатор Морозов, згодом Орест Хома і кращий саксофоніст України Юрій Яремчук (екс-«Відеоджаз»), гурт просто асимілювався в безликий склад, що акомпанував Народним артистам України Назарію Яремчуку і Павлу Дворському. Симптоми свого творчого розкладу «Смерічка» зафіксувала на двох лонг-плеях - 1985-го та 90-го років та кількох міні-відеоальбомах. З музикантів «Смерічки» найбільшу активність проявляв тоді Прокопик - він писав пісні та продюсував буковинську молодь, а в 1994 році в парі з Дворським виділився в окрему концертну одиницю. А філармонія знову вирішила наповнити старі міхи молодим вином - того ж року дебютувала нова «Смерічка», складена з екс-музикантів сторожинецького поп-рокового гурту «д’Еректор», на чолі з автором-виконавцем Олегом Шаком². Влітку 1995 року не стало Назарія Яремчука, йому було всього 43. А без Яремчука не стало й «Смерічки».
До 50-ти річчя Назарія Яремчука NAC випуcтила трьохдисковий збірник пісень у виконанні співака «Я повернуся».

¹ - старий склад ВІА, на чолі з Валерієм Таперечкіним, певний час працював в Хмельницькій філармонії під назвою «Товтри».
² - він наразі керує гуртом Павла Зіброва «Хрещатий Яр».