Створив «Карпати» в чернівецькому будинку культури текстильників в 1966 році студент місцевого музучилища Валерій Громцев. ВІА виконував пісні свого керівника та інколи акомпанував, вже знаменитому тоді, жіночому вокальному ансамблю Степана Сабадаша «Марічка». В 1968 році до них приєднався композитор-початківець, студент медінституту Володимир Івасюк - з його піснею «Мила моя» вперше на екранах телевізорів з’явився український ВІА. У жовтні 1970 року у супроводі «Карпат» Володимир Івасюк в дуеті з Лялею Кузнєцовою (екс-«Буковина», «Марічка») впершевиконав на телебаченні «Червону руту» та«Водограй».  В 1971 році «Карпати», поряд з «Смерічкою», знялися в музичному телефільмі «Червона рута». Апісні Громцева «Жовтий лист» та «Івана Купала»на початку 70-х були в репертуарі майже всіхбуковинських та галицьких ансамблів. В 1974 році«Карпати» змінив самодіяльний статус напрофесійний - музикантів спочатку запросили повним складом до Хмельницької філармонії, де їх охрестили «Товтрами», а потім вони всі перебралися у Волинськуфілармонію і стали «Світязем». Гурт записавкілька пісень на збірний лонг-плей українських ВІА, проте справжній успіх прийшов у 1977 році, коли до«Світязя» приєднався ВасильЗінкевич. Вже за рік «Світязь» бувнайпопулярнішим ВІА в Україні. Та в 1979 роціГромцев залишив своє дітище і перебрався доСімферополя - там він зібрав свій недовговічнийпроект «Море», працював з «Чайками»,«Червоною рутою» і закінчив нафлотському ансамблі «Графська пристань».
Самодіяльний ВІА «Карпати» в будинку культури текстильників продовжував існувати і надалі (керував ним Леонід Епельман), інколи записувався, і, в кінці 80-х, повторив шлях своїх попередників - влаштувавшись в місцеву філармонію, ансамбль став професійним. Солістом тоді був Роман Копов.