Життєпис гурту ведеться з 1992 року, коли в Івано-Франківську розпочав існування його пріквелл з малоцензурною назвою «Fuck Submarine!». FS починали з кондового панку, потім грали щось схоже на психоделічний індастріел. Від самого початку панкували два Олега - басист Олег Бирчак та гітарист Олег Артим, барабанщики весь час мінялися, нерідко їх заміняла ритм-машинка. За два роки, замість панківських верещань, з’явився мелодійний автентичний вокал Ніни Остяк. Перед відбірковим туром «Червоної Рути-95» змінили назву на більш пристойну «Фактично самі» - але в фінал так і не пробилися. Проте невдовзі гурт став лауреатом львівського фестивалю «Альтернатива-95», на харківській «Червоній Руті-97» «Фактично самі» перемогли, розділивши перше місце з ДАТом. За рік вони трохи відстали від того ж ДАТу, що переміг на львівському фесті «Майбутнє України-98» - у ФС третє місце. Та несподівано ідеолог гурту Олег Бирчак залишив сцену і пішов на радіо у ді-джеї. За ним пішла і його сестра Віта, що недавно стала другою солісткою гурту. Артим трохи пофестивалив з басистом Сергієм Хариновичем, але останній також невдовзі пішов і гурт «Фактично самі» припинив існування. Артим перебрався до Києва і став працювати звукорежисером у студії Романа Люзана RRI.
Ірена Карпа народилася в Черкасах (08.12.80), жила з родиною спочатку в Івано-Франківську, потім в Яремчі. В 1987 році спробувала розпочати кар’єру попсової співачки і записала кілька власних пісень. В 1998 р. вступила на відділення французької філології Київського Національного Університету. Тут в Києві в 1999 році здибала свого земляка Артима і рекрутувала його до спільного електронного проекту «Догляд за хворими». Дует записав тільки одну пісню і вирішив повернутися до старої доброї назви «Фактично самі» та тої музики. За три ночі підпільно в студії RRI записали перший альбом «Дідькова Гра». Для живих виступів Карпа так і не навчилася грати на гітарі, тому привела до гурту мультиінструменталіста Артура Даніеляна - з того часу склад гурту незмінний. В 2000 р. Ірена Карпа дебютувала в літературі з книжкою «Знес паленого». Того ж року «Фактично самі» розпочали на RRI запис альбому «Болєзні Пєвчих Птіц» (Б.П.П.) - закінчували його вже наступного року на власній студії «Fuck!Submarine». Відразу ж записали третій альбом «Космічний вакуум», потім здебільшого переймалися записами дружніх команд:«Танок на майдані Конго»,«Тартак», «Мотор’ролла», «Крихітка Цахес». В 2003 році Карпа закінчила університет, наспівала наперед всі вокальні партіїї до майбутніх альбомів і на сім місяців поїхала волонтером,а фактично подорожувати Південно-Східною Азією. А Артим з Даніеляном тим часом майстрували відразу два альбоми - відвертий «Kurva Cum Back» та відпочинковий «Lo-Fi TRавми». Ще до закінчення цих творень, довгограї «Фактично самих» нарешті почали матеріалізовуватися на лазерних дисках - першими в лютому 2004-го вийшли «Болєзні Пєвчих Птіц», через місяць вийшла антологія записів 1995-2004 років «Fuckтично самі». В червні Ірена Карпа підписала трирічний контракт з видавництвом «Фоліо» - відразу були видані її книжки «50 хвилин трави» та «Фройд би плакав». В самому кінці 2004-го на полиці музичних крамниць потрапив довгограй «Kurva Cum Back», а записаний паралельно з ним «Lo-Fi TRавми» були видані рівно через рік.Тоді ж вийшла і мультимедійна плита «Фактично самі. 70 треків в форматі mp3», що містила 5 ранніх альбомів самітників та 5 відеокліпів. Навесні 2006-го вийшла наяву чергова книжка Карпи «Перламутрове порно».