На професійну естрадуІвоБобул (17.06.53) вийшов у 1979 році в складі сімферопольського ВІА Валерія Громцева «Море» (до того він навчався в чернівецькому музучилищі та співав у ресторанах). За рік повернувся на рідну Буковину - в чернівецькійфілармонії співав з ВІА «Черемош», потім перейшов у «Живу воду» (де замінив ... Лілію Сандулесу). В 1983 роціновий керівник філармонії Левко Дутківський зацікавився співаком інаписав для нього цикл пісень («Зоряна ніч»,«Якщо любиш, кохай», «Я побачив гори», «Мій край»),які досить оперативно були видруковані«Мелодією» на міньйоні. Довгий час по тому Івана Бобула (як його тоді йменували) небуло чути - в 1988 році його перевели в Тернопільськуфілармонію, де він й співав у супроводі ВІА «Віватон» та користувався лише регіональноюпопулярністю. До всеукраїнського слухачавін повернувся лише в 1990 році з найвідомішою ізсвоїх пісень «На Україну повернусь» ОстапаГавриша. На Бобула звернув увагу московський композиторОлександр Морозов і запросив у свій музичнийцентр, що тоді знаходився в Черкасах. Пісні «Старе джерело», «Ріднахата», «Голуба вода», «Місячне колесо» вивелиІвоБобула в лідери серед виконавців традиційноїукраїнської естради. В Черкасах же й було знято першийвідеоальбом Іво Бобула «Душі криниця». В 1991 роціІво повернувся до Чернівців і почав співати в паріз Лілією Сандулесу: «Береглюбові», «А липи цвітуть», «Пломінь мого серця».В 1992 році Бобул перебрався під дах київського театру «Етюд». Щоправдаспівали вони тоді частіше в Америці, ніж вдома,в Україні. В 1995-му Іво Бобулу присвоєне звання заслуженого артиста України, а на початку 1998 року він став вже народним артистом. До 50-ти річчя співака лейбл Artur Records випродукував відразу три компакт-диски з відібраним доробком:«Емігрантка», «Тополина любов»,«Небеса твоїх очей».