На відміну від Москви, де були «Браво», «Мистер Твистер», «Тихий час», та Харкова, із своїм «Противовесом», в столиці України перша «боєздатна» чисто рок-н-рольна команда з’явилася тільки в грудні 1991 року. Вадим Красноокий та його «Mad Heads» (скаженні голови) виконують білий варіант рок-н-ролу, а саме нео-рокабіллі (з саундом кантрі музики - хілбіллі), а також припанкований варіант рокабіллі - сайкобіллі (психобіллі). З Краснооким починали барабанщик Бамбук (Роман Шаркевич) і контрабасист Сталік (Володимир Сталінський); через рік-півтора їх замінили відповідно Євген Ведмідь та Стас Лісовський. На «Маd Heads» звернули увагу спочатку за бугром - два демо-треки потрапили на англійський компакт - збірник сайкобіллі фірми «Nervous Records». В 1995 році в БЗЗ Олег Ступка зафіксував дебютний альбом тріо -«Psycholula», який літом наступного року на компакті випустив німецький лейбл «Crazy Love Records», а на касетці київський «Western Thunder». Альбом писався вже з новим барабанщиком Богданом Очеретяним, наступного року змінився і басист - ним став юний Максим Красноокий. Осінь 1996 року Скаженні голови провели в нічних клубах обох столиць Росії. Запис одного з концертів в Пітері в червні 1997-го російський лейбл «Manchester Fіles» випустив на касетці «Chernobіlly Attack». Того ж літа «Mad Heads» рок-н-ролили на фестивалі у Фінляндії, а також відкрили свій перший власний web-сайт - (members.aol.com/pmadheads). Під кінець 1998 року лейбли «Росток Рекордс» та «Crazy Love Records» паралельно випустили записаний на студії «Династія», другий компактдиск тріо -«Mad іn Ukraіne». Музиканти підписали контракт з ПЦ Аркадія Укупника і навіть відзняли кліп на російськомовну пісню - проте надії на попсовий успіх гурту в Росії не справдилися. Черговий альбом «Naked Flame», до якого увійшли і україномовні пісні, в січні 2002-го знову паралельно випустили український лейбл  J.R.C та німецький «Crazy Love Records». До весни альбом став найуспішнішим в каталозі німецького лейблу і був зроблений його додатковий тираж - на вінілі. Скаженим головам почали надокучативузькі рамки однієї субкультури і в 2003 році вони почали експериментувати - записали перший не-англомовний альбом «Контакт», де була віддана данина всім, хоть якось дотичним до рокабіллі, стилям.  На початку 2004-го тріо вдалося до ще глобальніших дослідів - запросили мідну секцію: саксофоніста Макса Кочетова, трубача Антона Бурико і тромбоніста Володимира Пушкаря (всі з джаз-рокового гурту «Джанкой Бразерс»). Новації з неосвінгом, фолком і ска виявилися настільки вдалими, що новий проект «Mad Heads XL» вирішили залишити постійним. До кінця року, завантажених роботою в «Джанкой Бразерс» Бурико і Пушкаря, замінили трубачем Вадимом Нікітаном і тромбоністом Валерієм Чесноковим¹. Влітку 2005 року, закінчивши свою частину студійної роботи над новим альбомом, сольним проектом «Mr. Оч & His Root Boys» вирішив обтяжитися Богдан Очеретяний - його замінив Володимир Зюмченко. Дебютний альбом «Mad Heads XL» з оптимістичною назвою «Надія Є» побачив світ у жовтні 2005-го. Одночасно, з надією на передрук повного альбому, в Німеччині вийшов сингл «Nadiya Yea»
 

¹ - Кочетов був асоційованим членом «Джанкой Бразерс»